Титулований стронгмен Роб Орландо вважає кроссфіт спортом майбутнього.
У середній школі Роб Орландо уславився неабияким диваком, оскільки всім видам дозвілля волів тренінг з «залізом». З 13 років він був завсідником місцевого атлетичного клубу, куди його пускали безкоштовно. Однак і тут він примудрився заробити репутацію «білої ворони». Роба переклинило в бік на силі, проте пауерліфтинг з похмурим переліком з трьох вправ його не влаштував. До бодібілдерам він теж не прибився. Потогінна боротьба за чисто декоративні м’язові обсяги тим більше здавалося йому позбавленим сенсу…
Справа в тому, що у Роба був свій секрет, про який не знав ніхто з його однолітків. Потай від батьків він взявся працювати різноробочим на невеликому бетонному заводі на околиці міста. Це був свій світ, де механізацію підміняла мускульна сила нечисленних працівників. «Мене оточували дико сильні літні італійці, – розповідає про тих днях Орландо. – Мене заворожувало, як легко вони носили на собі мішки з цементом і важкі бетонні балки. На їх прикладі я дізнався, що таке справжня сила. Я побачив, що сила – це не просто природний навик, а ще й звід професійних правил, серед яких на першому місці стоїть майстерне володіння технічними секретами підйому ваги, холодний розрахунок і тверезе усвідомлення ризику.
Попрацювавши на заводі пару років, я зрозумів: сильні м’язи ще не означають, що ти сильна людина. Скільки б ти не тиснув з грудей, тобі не по силам вийняти з форми важенну бетонну виливок, звалити її на плече і перенести в штабель на інший кінець цеху. Сила – це, свого роду, наука поводження з універсальним вагою, і досягнення в базовій «трійці» тут важать так само мало, як успіхи першокласника в додаванні або відніманні паличками. Так, сила мускулатури сама по собі важлива, але куди важливіше навчити її практичного дії… Розуміння це премудрості в ранньому віці зробило мене зовсім іншою людиною…»
СТАНОВЛЕННЯ
Після школи Орландо відправився осягати спортивні премудрості в університет на факультет фізичної культури. Тут він спробував створити свою систему силових тренувань, яка суперечила склали поглядам. Почати хоча б з того, що замість штанг і гантелей Орландо рекомендував використовувати незручні в обігу підручні предмети. Наприклад, валуни або дерев’яні ящики, наповнені піском… Причому, сам Орландо по своїй системі тренувався виключно наполегливо і не пропустив за роки навчання жодного тренування. Боротьба за силу стала його способом життя.
Після закінчення університету Роб зумів влаштуватися у велику фармацевтичну компанію, кілька років торгував медикаментами і теж фанатично тренувався, знову ж потім, щоб стати ще сильніше.
І ось одного разу з ним сталося цілком закономірне «диво». Він раптом зрозумів, що знає про силовому тренінгу всі. Це було знання особливого роду. Воно об’єднувало університетський теоретичний багаж і довгий термін безцінною тренувальної практики. Орландо відчув, що став професіоналом в області силового тренінгу. Це означало, що він знав, як зробити сильними інших.
Орландо дав оголошення в газету, запропонувавши послуги персонального тренера. Точніше, послуги власної компанії в дусі популярного в Америці сервісу, коли тренінг ведуть прямо на дому у клієнта. Буквально на наступний день на нього обрушився вал заявок. Кілька років Орландо мотався на своєму величезному джипі з гантелями і штангою в багажнику між будинками своїх заможних клієнтів. Бізнес приносив непогані гроші, однак абсолютно не відповідав очікуванням Орландо. Він розраховував «штампувати» юних чемпіонів сили, ну а в будинках його чекали старіючі люди, які потребували підтримують фізичних навантаженнях.
Орландо вирішив, що йому не щастить з клієнтами просто тому, що у нього немає належної репутації. Він взяв участь у змаганнях стронгменів.
ВІТЕР ЗМІН
Його перша перемога пройшла абсолютно непоміченою. Тоді він поїхав на інші, потім на треті змагання… Де б не з’являвся Орландо, він скрізь ставив рекорди. Його ім’я стало популярним, тим більше, що успіхи стронгменів прийнято увічнювати в інтернеті. Орландо обзавівся доброю сотнею відеороликів, включаючи спільний тренінг з Дереком Паундстоном, де він копіює останнього, в точності повторюючи всього його ваги і сети. І що ж?
«Кожен новий ролик приносив мені чергових клієнтів. – розповідає Орландо. – Це були ті ж старички! Їх абсолютно не цікавили мої силові успіхи! Завдяки моїм медалей, вони вважали мене «професором» в спорті і зверталися до мене, як хворий звертається до кращого лікаря. Зізнаюся, я любив своїх стареньких, але мені все ж хотілося зайнятися серйозною тренерською практикою!»
І ось одного разу все в житті Орландо чарівно змінилося. Як-то раз він приїхав рано вранці до одного свого клієнта-бізнесмену, але той завередував, відмовився тренуватися під тим приводом, що у нього, мовляв, немає настрою, і запропонував на пару з ним поснідати.
Орландо, встав раненько, скрипнув зубами і погодився. За чашкою кави він взявся переказувати бізнесменові свої поневіряння. Зокрема, розповів, що ні один з фітнес-клубів в окрузі не взяв його на роботу, незважаючи на численні заслуги стронгмена. І все тому, що менеджерів не влаштувала запропонована їм система тренувань клієнтів з упором на розвиток практичних силових навичок. «Якщо у вас є перевірена методична концепція, то чому б вам не відкрити власний клуб, де ви будете господарем? Що вам, власне заважає?» – щиро здивувався бізнесмен. «Що заважає? – тут вже Орландо здивувався непонятливости бізнесмена. – Відсутність 100 тисяч баксів!»
Цьому світові не вистачає ідей, а не грошей!» – філософськи відгукнувся бізнесмен. Він кудись пішов углиб дому, а повернувшись, поклав перед Робом чек на 100 тисяч доларів. Орландо сторопів. Бізнесмен поплескав його по плечу і напутливе промовив: «Це вам щось на зразок наукового гранту. Ви ж першопроходець, адже так? Ось і рухайте вперед свою науку сили!»
По дорозі додому Орландо був змушений загнати свій джип на узбіччя і зупинитися. Йому потрібен час, щоб віддихатися…
ЗУСТРІЧ З КРОССФИТОМ
Через півроку в Стенфорді відкрив свої двері інноваційний спортивний клуб «Гібрид атлетики». Жорстка силова орієнтація тренінгу залучила під дах клубу багато сотень клієнтів. Роб Орландо особисто навчав їх прийомам поводження з інструментарієм стронгменів. Причому, в інтересах навчання він замовив полегшені копії снарядів, розраховані на атлетів різного ступеня підготовленості.
Коли в США почався бум нового спорту під назвою кроссфіт. Орландо відразу відчув себе на коні. Як відомо, кроссфіт передбачає циклічне виконання силових вправ у поєднанні з потужними аеробними пробіжками. Новонароджений спорт сповідує універсальну силу, коли кроссмен не робить різниці, що піднімати штангу, гирю або т. зв. «куля Атласу». Зацикленість на одних і тих же силових вправах не вітається. Інакше кажучи, всередині фітнесу народилося принципово інша ідеологія, яка повністю співпадала з тренерської філософією Роба Орландо.
У 2009 році Орландо вирішив сам взяти участь у національному чемпіонаті з «родинним» кроссфиту і зайняв… 22 місце. Він успішно подолав усі силові випробування, але бігова дистанція його підвела. Поразка стала для Орландо важливим уроком. Виходить, що і його клієнти будуть мати ту ж саму слабину…
Повернувшись зі змагань, Орландо перекроїв свою систему. Він додав в тренувальну програму нескінченні кроси і спринти.
Почувши, що в клубі «Гібрид атлетики» практикують модний кроссфіт, але тільки більш «справжній», коли атлети змагаються не з звичайними «залозками», а героїчно піднімають бетонні кулі і блоки, до Орландо повалив самий різношерстий народ, який побажав перетворення в справжніх суперменів. І ось тут до Орландо дійшло, як сильно він помилявся, коли мріяв передати свій досвід молодий і міцною клієнтурі. Виявилося, що йому потрібен зовсім інший клієнт – переконаний і зацікавлений. А вже скільки йому років не так і важливо.
«Уявіть, у мене є 60-річна учениця, яка вже присідає з кулею вагою 45 кг!» – каже Орландо. Сам він переконаний,
що різні творчі варіанти кроссфита рано чи пізно витіснять з суспільного життя сучасний фітнес.
«Суспільство перехворіло «декоративними» м’язами, – міркує Орландо, – Сьогодні багато людей хочуть перетворитися на справжніх спортсменів. Що ж стосується кроссфита то, на мій погляд, він закономірно вінчає собою довгу історію розвитку фітнес-індустрії. Як відомо, вона почалася з бажання людей бути красивими. Проте однієї цієї мети людині з часом виявилося замало. Диво кроссфита як раз і полягає в тому, що він навчив людей бути красивими і сильними одночасно. Причому, без поправки на вік, що є дивом подвійно!»