Жіночий бокс. За і проти

“Навіщо дівчатам займатися боксом?” – питання турбує багатьох, що ми не втрималися і вирішили з ним розібратися.

Тендітна дівчина Аня Пуцято займається боксом близько року. Мелькають червоні рукавички. “Тренер каже, що ліва у мене сильніше”, – хвалиться Аня, поправляючи довге волосся. Вона розповідає, що прийшла на бокс свідомо: “Сам бачиш, я маленька. Часто повертаюся додому пізно. Траплялося, потрапляла в неприємні ситуації. Як-то раз чоловік хотів познайомитися, хапав за руки – не знаю, що мене тоді врятувало, але вдалося втекти. Залишилися синці на зап’ястях. Або, знаєш, ця історія, коли таксист блокує двері і не хоче відкривати. Напевно, кожна дівчина потрапляла в подібні ситуації – дуже страшно”. Так Аня стала займатися боксом.

Щодо жіночого боксу ми, чоловіки, висловлюємося одноголосно, я перевіряв. Майже на всіх форумах в інтернеті найм’якше думку читається так – “не жіноча це справа”. Приблизно з таким формулюванням жіночий бокс забороняли все XX століття. Першу боксерську ліцензію отримала американка Керолін Свендсен – лише в 1975 році. А в олімпійську програму дівчат в рукавичках зі скрипом включили в 2012-м. Тоді, до речі, відразу дві спортсменки завоювали срібло – Надія Торлопова (вага до 75 кг) і Софія Очігава (до 60 кг). Відразу після

Олімпіади знову піднявся тайфун протестів: обурювалися лікарі, гнівно розмахували статистикою міжнародні спортивні організації, вимагали заборонити дисципліну, оскільки – “не жіноча це справа”.
А ще недавно я бачив ролик в інтернеті. В московському торговому центрі “Охотний Ряд” молодий чоловік хапає за волосся дівчину-консультанта. Вона маленька, він високий, широкоплечий і злий на те, що вона відмовилась зняти з нього черевик. Почуття незахищеності часто селиться всередині тендітних дівчат назавжди, його не вивітриш, як запах сигарет з кімнати.

Ігор Єськов, майстер спорту з боксу, відкрив жіночу секцію в своєму клубі Titan Health, коли зрозумів, що це користується попитом: “Багато приходять, щоб зняти стрес. Найбільше -дівчата з офісів. У мене займається, до речі, і співробітниця ГИБДД. У неї сім’я, діти, робота. Кожен день – розбір аварій, нерви. Увечері поспішає на тренування, каже, що ніщо так не заспокоює”. За словами Ігоря, дівчата спочатку бояться наносити удари, незграбно встромляють руку в боксерський мішок. Але поступово втягуються і починають отримувати задоволення. “Ударна техніка – складний і цікавий механізм, в якому працює все тіло. Я бачу, як багато дівчат приходять тренуватися і бокс їх захоплює не гірше, ніж чоловіків” – розповідає Ігор.

Аня – бухгалтер. Вона розповідає, що на роботі колеги ставляться до тренувань з інтересом. “Хлопці навіть трохи захоплюються. Мій молодий чоловік, до речі, теж зовсім не проти тренувань”, – каже вона і знову одягає рукавички. Поруч з’являється Ігор з боксерської лапою, і Аня починає відпрацьовувати бічний удар. “Манікюр я якийсь особливий не роблю, а нігті у мене короткі, так що тут проблем немає”, – повідомляє вона в перерві. Аня розповідає, що дівчата все ж намагаються не бити один одного по обличчю: “Ми відпрацьовуємо техніку, удар. На обличчі синців ні разу не було, а ось на ліктях – частенько. Коли партнерка по захисту потрапляє”.
Розминка, розтяжка, відпрацювання ударів в парах і на лапах, робота на мішках – і так півтори години. Ігор розповідає: “Я даю жіночий бокс з ухилом на фітнес. Наприклад, ми приділяємо багато часу розтяжці. Професійний бокс серед дівчат сам не дуже розумію – там все жорстко. Ну а жінка – це все-таки жінка. Хоча удар на тренуваннях обов’язково ставимо”.

Самий відомий і титулований російський боксер-професіонал жіночої статі – Наталія Рагозіна (прізвисько Міс Кувалда). Наталя – дворазова чемпіонка світу, володарка Кубка світу, два рази ставала чемпіонкою Європи і п’ять разів перемагала в чемпіонаті Росії з боксу серед любителів. Крім спорту знімалася в якості моделі для російських та іноземних журналів, виконала головну роль у фільмі “Біла ведмедиця” (вийшов у 2008 році). В останні роки – не виступає.
Аня знімає рукавички і розмотує бинти. Вона каже, що стала впевненіше, з тих пір, як почала займатися. Тепер їй не так страшно на темній вулиці. “Нещодавно поїхали з друзями в Альпи, кататися на гірських лижах. Один з приятелів випив і розпустив руки – ще недавно я розгубилася. А тут вдарила, як вчили. Він не впав, але відразу зрозумів, що поводився неправильно”.

Ігор Єськов киває: “Одна з дівчат мені нещодавно розповідала – врізала своєму приятелеві, з яким вони разом знімають квартиру. Він почав лаятися, штовхнув її. А вона привела його до тями лівим боковим. Я бачу, як дівчата стають впевненіше на тренуваннях. Все-таки для жінки вдарити – це протиприродно, незвично, страшно. А коли вони цей страх пре долають, з’являються впевненість у собі і сили. Причому сили потрібні зовсім не для того, щоб когось бити. Часто треба просто не застигнути, піддавшись паніці, а взяти себе в руки і втекти”.

Ігор пояснює наостанок: “Жінки, звичайно, б’ють слабкіше. Так вони влаштовані фізіологічно. Але, знаєш, коли я тримаю Не лапу, відмінно відчуваю, як вона б’є. Такого удару, якщо правильно потрапити, цілком вистачить, щоб вирубати, наприклад, мене. У чоловіка удар – вагою, скажімо, в тонну, у жінки – в сто кілограмів. Але їхня повір, цілком вистачає найчастіше”.

4 ФАКТИ ПРО ЖІНОЧИЙ БОКС

1. Перші бої серед жінок стали проводити ще в XVIII столітті – на ярмарках, в барах. І це було скоріше розвага, а не спорт. Через сто років – у 1904 році – чоловічий бокс включили в олімпійську програму, а дівчатам дозволили показати себе в демонстраційних боях. На Олімпіаду жінок в рукавичках допустили лише в 2012 році.

2. Знаковий для дисципліни жіночий бій стався у 1996 році, коли на ринг вийшла американка Крісті Мартін і ірландка Дайдра Гогарти – перед головним поєдинком вечора між іменитими чоловіками, Майком Тайсоном і Френком Бруно. Цю сутичку побачили мільйони глядачів, і жіночий бокс ступив на новий щабель популярності.

3. Найвідоміший фільм про жіночому боксі – “Крихітка на мільйон” Клінта Іствуда – отримав чотири “Оскара” в 2005 році. За сюжетом старий тренер знехотя бере тренуватися 31-річну офіціантку Меггі. Та раптово починає вигравати бої, але в боротьбі за чемпіонський титул отримує травму. В кінці тренер приходить в палату до учениці (на цьому місці покладається ридати) і милосердно працює дівиці смертельну дозу адреналіну – щоб не мучилася.

4. Грандіозний жіночий поєдинок: 8 червня 2001 року на рингу зустрілися дочки двох головних боксерів XX століття, Мохаммеда Алі і Джо Фрейзера Лейла і Джекі. Перемогла донька Мохаммеда Алі.

Самооборона Кунг Фу (Вин Чун) – ще один з варіантів ударних видів спорту, на які може звернути увагу дівчина.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *